2 Kings 25
1 У дев’ятий рік царювання свого, у десятий місяць, у десятий день місяця, прийшов Навуходоносор, цар Вавилонський, з усім військом своїм до Єрусалима, й обложив його, і спорудив навколо нього вал.
2 І перебувало місто в облозі до одинадцятого року царя Седекії.
3 У дев’ятий день місяця посилився голод у місті, і не було хліба у народу землі.
4 І взяте було місто, і побігли всі військові уночі по дорозі до воріт, між двома стінами, що біля царського саду; халдеї ж стояли навколо міста, і цар пішов дорогою до рівнини.
5 І погналося військо халдейське за царем, і наздогнали його на рівнинах єрихонських, і все військо його розбіглося від нього.
6 І взяли царя, і відвели його до царя Вавилонського в Ривлу, і вчинили над ним суд:
7 і синів Седекії закололи перед очима його, а самому Седекії осліпили очі і закували його в кайдани, і відвели його у Вавилон.
8 У п’ятий місяць, у сьомий день місяця, тобто в дев’ятнадцятий рік Навуходоносора, царя Вавилонського, прийшов Навузардан, начальник охоронців, слуга царя Вавилонського, в Єрусалим
9 і спалив дім Господній і дім царя, і всі доми в Єрусалимі, і всі доми великі спалив вогнем;
10 і стіни навколо Єрусалима зруйнувало військо халдейське, що було у начальника охоронців.
11 І інший народ, який залишався в місті, і перебіжчиків, які передалися цареві Вавилонському, й інший простий народ виселив Навузардан, начальник охоронців.
12 Тільки деяких із бідного народу землі залишив начальник охоронців працівниками у виноградниках і землеробами.
13 І стовпи мідні, які були в домі Господньому, і підстави, і море мідне, яке в домі Господньому, зламали халдеї, і віднесли мідь їх у Вавилон;
14 і тази, і лопатки, і ножі, і ложки, і всі посудини мідні, які вживалися при служінні, взяли;
15 і кадильниці, і чаші, що було золоте і що було срібне, узяв начальник охоронців:
16 стовпи числом два, море одне, і підстави, які зробив Соломон у дім Господній, — міді у всіх цих речах не було ваги.
17 Вісімнадцять ліктів висоти в одному стовпі; вінець на ньому мідний, а висота вінця три лікті, і сітка і гранатові яблука навколо вінця — усе з міді. Те саме і на іншому стовпі з сіткою.
18 І взяв начальник охоронців Сераію первосвященика і Цефанію, священика другого, і трьох, що стояли на варті біля порогу.
19 І з міста взяв одного євнуха, який був начальником над людьми військовими, і п’ять чоловік, які стояли перед лицем царя, що знаходилися в місті, і писаря головного у війську, який записував у військо народ землі, і шістдесят чоловік з народу землі, що знаходилися в місті.
20 І взяв їх Навузардан, начальник охоронців, і відвів їх до царя Вавилонського в Ривлу.
21 І вразив їх цар Вавилонський, і умертвив їх у Ривлі, у землі Емаф. І виселені були юдеї з землі своєї.
22 Над народом же, що залишався в землі Юдейській, який залишив Навуходоносор, цар Вавилонський, — над ними поставив начальником Годолію, сина Ахикама, сина Шафанового.
23 Коли почули всі воєначальники, вони і люди їхні, що цар Вавилонський поставив начальником Годолію, то прийшли до Годолії в Массифу, і саме: Ісмаїл, син Нефанії, й Іоханан, син Карея, і Сераія, син Танхумефа з Нетофафа, й Ієзанія, син маахитянина, вони і люди їхні.
24 І поклявся Годолія їм і людям їхнім, і сказав їм: не бійтеся бути підвладними халдеям, оселяйтеся на землі і служіть цареві Вавилонському, і буде добре вам.
25 Але в сьомий місяць прийшов Ісмаїл, син Нефанії, сина Елишами, з племені царського, з десятьма людьми, й уразив Годолію, і він помер, і юдеїв і халдеїв, які були з ним у Массифі.
26 І встав весь народ, від малого до великого, і воєначальники, і пішли в Єгипет, тому що боялися халдеїв.
27 У тридцять сьомий рік переселення Ієхонії, царя Юдейського, у дванадцятий місяць, у двадцять сьомий день місяця, Евилмеродах, цар Вавилонський, у рік, коли він став царем, вивів Ієхонію, царя Юдейського, із в’язниці
28 і говорив з ним дружньо, і поставив престіл його вище престолу царів, які були у нього у Вавилоні;
29 і перемінив в’язничний одяг його, і він завжди мав їжу в нього, в усі дні життя його.
30 І утримання його, утримання постійне, видаване було йому від царя, з дня у день, в усі дні життя його.